ЗМІ Великобританії збагачуються на наркотиках?

Реакція Великобританії на поширення мефедрону не була обумовлена грамотною дискусією за участі експертів та, здавалося, базувалася на чому завгодно, тільки не на фактах. Причина полягає в тому, що напрямок визначали не політики, а декілька газетних ЗМІ. Реакція мала бути виваженою та продуманою, але чомусь перетворилася на медіаістерію. The Mail навіть вдалося вплутати в цю історію Євросоюз, а журналіст Джеймс Слек (James Slack), схоже, почав прислухатися до порад UKIP (прим. автора: Партія незалежності Великобританії — націоналістична партія, яка виступає за вихід з ЕС), дивіться статтю «ЄС відкладає накладення заборони на "мяу-мяу"» (прим. автора: «мяу-мяу» — розмовна назва мефедрону).

Ця гучна стаття можливо допомогла підвищити продажі, але в той же час стала рекламою наркотику, розповівши широкому загалу про легкодоступність мефедрону та створивши враження, нібито всі навкруги вживають його.

Місяць тому користувач Bad Journalism опублікував через сервіс мікроблогінгу Twitter ось цей скріншот веб-сайту Telegraph, з якого видно, що автори лякають «страшилками» про мефедрон, а зверху розміщені рекламні посилання на сайти з продажу наркотику.  

Зараз можна спостерігати початок нової істерії в ЗМІ навколо легальних наркотиків наступного покоління. Як повідомляє газета The Sun: «NRG-1 коштує 25 пенсів за дозу і забере більше душ, ніж мефедрон». Газети The Daily Mail, The Daily Telegraph, The Sun і навіть The Independent рекламують цей легальний наркотик на своїх сайтах. Потрібно тільки ввести у поле пошуку NRG-1 і ви відразу побачите рекламні повідомлення про продаж наркотику. Як тільки буде налагоджено «виробництво» історій про наркотик-вбивцю, сайти отримають стабільний потік натискань на рекламні повідомлення, а кошти підуть на написання більш «якісних» журналістських статей.

Немає сумнівів, що вищезазначені газетні ЗМІ будуть виправдовуватись тим, що пошукова реклама Google базується на такому складному принципі, що процесом формування рекламних повідомлень практично неможливо керувати. В якості іншого виправдання вони, як і всі інші, хто займається продажем рекреаційних наркотиків, використовуватимуть той аргумент, що не дуже збагатилися за рахунок цього. Разом з тим The Sun та The Telegraph були тільки раді підкреслити, що «Уряд заробляє на продажу мефедрону», а остання, здається, насолоджується прискіпливим вивченням фінансової бездоганності суспільних діячів в цілому.

The Sun та The Mail сподобалось «шукати» причетних до продажу наркотику, особливо вони раділи, коли довідались, що цей хтось є сином члена парламенту від партії Лейбористів.

Цей приклад лицемірства небезпечний тому, що ЗМІ не визнають, що нагнітання істерії навколо мефедрону та NRG-1 підбурює більше людей спробувати ці наркотики. The Daily Mail запоєм публікували історії про те, як цілі школи «сидять» на них, і це, цілком ймовірно, спонукало велику кількість школярів піти і самим спробувати наркотик. The Sun хотіла донести до нас, що всі ці знаменитості, які для багатьох є взірцем для наслідування, також «присіли» на вищезгадані наркотики.

Наша реакція на вживання наркотиків часто може мати непередбачувані наслідки. Можна тільки гадати, скільки ще людей спробували наркотики після перегляду непродуманої реклами інформаційно-консультативної служби «Спитай Франка» (Ask Frank); або наскільки б зросли темпи розповсюдження ВІЛ в цій країні (Великобританія, прим. автора), якщо б ми згорнули метадонові програми в тюрмах тільки тому, що більше переймалися «моральністю» надання ув'язненим можливості отримувати лікування залежності в тюрмах, радше ніж моральністю стримування темпів поширення ВІЛ-інфекції.

В істеричних спробах заборонити мефедрон ми часто забуваємо про велику кількість школярів, які вживають «заборонену» марихуану. Причина полягає в тому, що підлітку, мабуть, легше придбати марихуану на стихійному ринку на спортивному майданчику, ніж пиво на регульованому ринку в крамниці, і це є непередбачуваним наслідком правового статусу цих наркотиків.

Ці ЗМІ переконалися, що непередбачуваним наслідком їхньої спроби заробити на рекламі Google стало отримання прибутку від продажу наркотиків, популяризацією яких вони займалися, одночасно вимагаючи їх заборони. 

Проблема наркоманії більш складна, ніж ми вважаємо.