Президент обіцяє бій наркотикам, але чи правильно вибрана стратегія?

1 липня 2010 р. Президент країни Віктор Янукович провів нараду з питань протидії злочинності та посилення боротьби з наркоманією, на якій жорстко розкритикував дії силовиків у напрямку подолання цієї біди. На підтвердження заяв про бездіяльність правоохоронців Президент приніс з собою зразки деяких наркотичних засобів, контрольну закупку яких зробили в Інтернеті співробітники відповідного управління Адміністрації Президента при підготовці до наради. Серед закуплених речовин – маріхуана, кокаїн, інші наркотичні, особливо небезпечні психотропні речовини та деякі засоби, що відпускаються за рецептами.

А давайте-но перевіримо, чи справді це так! Почнемо з психостимуляторів. Зробивши запит в пошуковій системі Google за ключовими словами "продам амфетамин", отримуємо 4050 стопроцентних згадувань. Це означає, що в Інтернеті було знайдено 4050 сторінок, на яких згадувалась задана ключова фраза. Навіть якщо припустити, що половина цих сторінок дублюють іншу половину, цифра все дно вражає. Вже на першій сторінці нам пропонують придбати «настрою» вищого ґатунку, максимально чистого та без жодних домішок, напряму з лабораторії. Навіть безкоштовно дають грам на пробу, аби жодних сумнівів не виникло. Пропонують і оптом і в роздріб. Якщо продавець знаходиться в іншому місті, продають мінімум 10 грамів. Не менш сумною є ситуація з іншими стимуляторами: легко можна придбати екстазі, кокаїн, мефедрон (прим. автора: дуже небезпечний наркотик класу амфетамінів). До речі, деякі ділки підходять до справи вельми оригінально: одні продають мефедрон під видом солі для ван, інші маскують оголошення про продаж зілля в текстах про наркотики довідкового характеру, які буцімто написані з просвітницькою метою. Взагалі, географія наркотичних засобів, які продаються в Інтернеті, дуже широка: тут вам і екстазі з Німеччини, і афганський героїн, і кокаїн з Колумбії, і мефедрон з Голландії. Але є велика доля сумнівів, що наркотики дійсно виготовляються у заявлених країнах. Наприклад, достеменно відомо, зокрема з заяв самих правоохоронців, що основним постачальником мефедрону був Китай, а зараз після його заборони в цій країні — Кенія.

Хоча сторінки форумів в Інтернеті рясніють словами вдячності за високу якість товару, можна тільки здогадуватися, що продають під виглядом, скажімо, кокаїну. Можливо, високоякісний товар придбати і можна, але є великий ризик натрапити на кокаїн з домішками невідомо яких лікарських засобів або взагалі невідомо чим.

Приємно, що Президент торкається таких соціально-болючих питань, але чи можна вирішити проблему наркоманії одними лише «поліцейськими» засобами? Зокрема, було запропоновано посилити кримінальну та адміністративну відповідальність за порушення порядку обігу наркотичних речовин, а також вирішити питання блокування відповідних інтернет-сайтів, як це робиться в багатьох країнах. Безперечно, робити це необхідно, але недостатньо. В наш час новий сайт відкрити дуже просто, а посилення відповідальності ще ніколи не було перепоною для розповсюдження наркотиків. Акцент потрібно робити на профілактиці наркоманії, популяризації здорового способу життя, виховання молоді у дусі поваги до праці, сімейних традицій та Батьківщини. Опікуватися цим має не тільки держава. Починати потрібно з самих себе. До роботи, самоаналізу та самовдосконалення, а не до кишенькових грошей слід привчати молодь. Власним прикладом треба вести за собою: не за цигаркою та кухлем пива потрібно проводити час, а з дітьми, виховуючи в них високі морально-вольові якості. Коли кожен громадянин, кожна родина долучиться до боротьби з наркоманією, тоді є надія подолати цю біду. Адже якщо зникне попит, не буде і пропозиції — відома економічна аксіома. Для тих, хто вже потрапив в залежність, слід розробляти дієві реабілітаційні програми за участі як держави, так і громадських організацій. В той же час правоохоронні органи повинні зосередитись не на переслідуванні наркозалежних та посиленні тиску на них, тим самим відкриваючи двері корупції та зловживанням, а на розкритті схем постачання та збуту наркотиків, викритті виробників та оптових постачальників, а також просвітницькій діяльності як серед молоді, так і серед старшого покоління.

Підсумовуючи вищезазначене, можна відзначити, що наркоділки дійсно шукають нові способи збуту зілля, переводячи бізнес з вулиць у всесвітню мережу Інтернет, яка забезпечує анонімність, зводячи до мінімуму шанси бути впійманим «на гарячому». В той же час необхідно наголосити, що хоча запропоновані законодавчі засоби боротьби з наркоманією є без сумніву необхідними і дієвими, тільки ними проблему не вирішити, бо наркотики завжди будуть на крок попереду закону. Наркоманія та продаж наркотиків вже набули такого розмаху, що для подолання цих проблем потрібні інші підходи, такі як активна життєва позиція кожного громадянина та постійна дискусія на цю тему в суспільстві.